Думи мої, думи мої...
Автор: Вишня ОстапАннотация
«Думи мої, думи мої...»
26 грудня, 48. Отак сидиш і думаєш... Гумор... Сатира... Наш замічательний народ.
Од його ми народ дотепний. Веселий. Мудрий. Я бачу свій народ, як він, ухмиляючись в
уса, дивиться на тебе лукавими своїми очима і «зничтожає» тебе.
...Як я люблю цей народ, коли він мене «зничтожає» своєю мудрістю, своїм
дотепом, своїм неперевершеним «своїм»...
І я його розумію, і він мене розуміє, і він знає... що люблю ж я його, як сонце, як
повітря, а він, народ, стоїть, підморгує, усміхається...
Та будь же ти тричі щасливий! ...Формат: fb2Язык: ukРазмер: 136 KbСкачиваний: 2168